Предмет богослужіння Великого четверга – Тайна Вечеря, умивання ніг, зрада Юди і, частково, Христові страсті.
Духовні роздуми над величчю і гідністю священичого покликання, змістом Тайної Вечері і про День Любові…
1.СВЯЩЕНСТВО
Згідно Томи з Челяно (2Сel201) св. Франциск Асизький говорив: “Коли б йому довелося одночасно зустріти якогось святого з неба і якогось бідного священника, то найперше би вшанував священника і поспішив би як найшвидше поцілувати йому руки. Сказав би: Ах, святий Лаврентіє, зачекай! Оскільки його руки дотикаються Слова життя і мають в собі щось надлюдського”.
З листу святого Франциска Асизького до священників-францисканців:
“Послухайте, мої брати: Якщо Пресвята Богородиця отримує, і це справедливо, таку честь, бо вона несла Його в найсвятішій утробі; якщо святий Іван Хреститель затремтів і не наважився торкнутися Божої святої голови; якщо ми поважаємо могилу, в якій [Тіло Христове] певний час відпочивало, яким святим, справедливим і гідним повинен бути той, хто торкається руками, приймає серцем і устами та дає іншим [їсти], що вже не підлягає смерті, але живе у вічній славі, на яку хочуть дивитися ангели. Подивіться на свою гідність, брати священики, і будьте святі, бо Він святий”
(LZ 14-16.21-23).
Св. Франциск з Асижу одного разу мав візію священичої гідності. Перед нею, намовлений друзями, щоб прийняти священичі свячення, а почувався негідним, тому звернувся в молитві до Бога. В монастирі Вікальві недалеко Сори мав видіння ангела, який йому показав кришталеву ампулку з водою. Тоді Франциск зрозумів, що душа священика повинна бути чистішою ніж вода, через це відмовився від священичих свячень, вибравши дияконат.
Багато Святих вважали себе негідними Таїнства Священства тому або уникали (з покори!) священичих (єпископських) свячень…
Таким був зокрема преподобний Єфрем Сирін, що відзначався глибоким смиренням, що навіть хотіли зробити його єпископом, однак він навмисно вдавав розумово неповносправного, щоб лишень мати погорду серед людей. Цікаво, що святий Василій Великий висвятив преподобного Єфрема на священника; той, однак, в покорі своїй ніколи не наважився правити Службу Божу. Тому про нього більше говориться як про диякона, а не священника…
2.ТАЙНА ВЕЧЕРЯ
Свята Фаустина у своєму Щоденнику пише: “Ісус дозволив мені увійти до оселі, де відбувалася Тайна вечеря, і я була свідком того, що там діялося (…) Ісус перед освяченням звів очі на небо і розпочав таємничу розмову зі Своїм Отцем. Цей момент ми належно пізнаємо тільки у вічності. Його очі були як два язики полум’я, обличчя сяюче, біле, як сніг, уся постать велична, Його душа втомлена тугою, у хвилину освячення відпочила любов – офіра повністю виконана. Тепер збудеться тільки зовнішня церемонія смерті – зовнішнє знищення, суть – у Тайній вечері (…). О, як гаряче прагну, щоб увесь світ пізнав цю незглибиму таємницю” (Щ. 684).
3.ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР – ДЕНЬ ЛЮБОВІ
Святі називали Великий Четвер Днем Любові…Цікавими є роздуми святого Альфонса на цю тему:
«Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година…полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця» (Йо 13,1)
Хоча Господь Ісус протягом усього свого життя дуже нас любив, однак, коли наслав час переходу Його до Отця, залишив нам найвищий доказ своєї любові – встановивши Пресвяту Євхаристію. У ній Ісус стався не лише нашою Жертвою і нашим неустанним товаришем, але, що більше, стався нашою їжею, віддав нам себе самого. Слушно отже святі називали Великий Четвер д н е м л ю б о в і (св. Марія Магдалена де Пацці).
Сьогоднішнього дня Ісус, так люблячий, хоч сам невидимий, дивиться на тих, які приходять прийняти Його Боже Тіло і зважає, про що думають, що люблять, чого прагнуть і які дари приносять Йому в жертві.
І ти теж приготуйся до як найгіднішого прийняття Господа Ісуса. Оживи в собі віру в дійсну присутність Ісуса Христа у тій невисловленій тайні і наповняй втомлене своє серце довірою, думаючи про те, що Він може все для тебе зробити, щоб збагатити тебе своїми ласками. Упокорись глибоко перед Його Божим Маєстатом і пригадай собі, що в минулому, замість того щоб любити так доброго Бога, може Його ображав і погорджував Його любов’ю; проси Його про пробачення і постанови собі на майбутнє радше померти, ніж знову Його образити. Перед усім однак приготуйся прийняти Господа Ісуса з любов’ю і говори до Нього з прагненням:
Прийди, мій Ісусе, не зволікай. Єдине і нескінченне моє добро, мій скарбе, моє життя, небо моє, моя любове, моє все. Хотів би прийняти Тебе з тією любов’ю, з якою приймали Тебе душі найсвятіші і найбільш Тебе люблячі, з якою Тебе приймала Пресвята Діва Марія. З їх Причастями і своє поєдную. – Пресвята Діво і Мати моя, Маріє, оце вже зближаюсь щоб прийняти Твого Сина. Хотів би посідати Твоє серце і Твою любов, з якою приймала св. Причастя. – Дай мені того ранку Твого Сина, як Його дала пастирям і святим Трьом Царям. Хочу Його прийняти з найчистіших рук Твоїх. Скажи Йому, що є Твоїм сином і почитателем, щоб дивився на мене з тим більшою любов’ю і коли до мене прийде, тим тісніше зі мною поєднався.
